Чи ефективно використовуються природні багатства Закарпаття?
КРУ в Закарпатській області здійснило аудит ДП "Сокирницький цеолітовий завод"
Після аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року особливої актуальності набуло питання нейтралізації радіоактивних елементів у воді, грунтах на забрудненій території. Саме тоді надзвичайно важливу роль для всієї держави зіграло розташоване в Закарпатті Сокирницьке родовище цеолітів. Цеоліти, як заключають вчені, мають унікальні властивості та можливості для застосування: важливою властивістю мінералів цієї групи, крім наявності набору мікроелементів, необхідних для росту рослинних і тваринних організмів (а отже придатності в народному господарстві), є здатність "поглинати", зв'язувати катіони металів (натрію, цезію та інших), а отже - й нейтралізувати радіаційні елементи. Цеоліти тим цінніші, що більша в них концентрація активної речовини - клиноптилоліту. У закарпатського вона становить 65-75%, тому цей цеоліт не потребує збагачення. Після вибуху на Чорнобильській АЕС з Сокирницького родовища вивезли понад 150 тис. тонн цеолітових крихти та піску, з вертольотів розсівали їх над зоною, цеоліт додавали до складу дамб на річці Прип`яті, ним завантажували гігантські фільтри міських водозаборів, щоб очистити від важких металів і радіонуклідів воду Дніпра. Численні розробки вчених і фахівців, зокрема Інституту фізичної хімії ім. Л. Писаржевського НАН України, НВО "Флегмін", Ужгородського університету, УжМП "ОМК" Інституту фізичної хімії НАНУ засвідчили, що цеоліти можуть бути тим засобом, який істотно прискорить самоочищення ґрунтів забруднених внаслідок екстенсивного землеробства та, внаслідок екологічних катастроф, забруднених катіонами важких металів і радіостронцію, забезпечить можливості екологічно чистого, у тому числі поливного землеробства. Застосування цеоліту, серед всього іншого, дає змогу підвищити урожайність овочів і ягід на 30-50%, садів - на 20-40%, поліпшити структуру ґрунтів, виготовляти легкі та міцні будівельні, конструкційні та пакувальні матеріали, харчові та кормові добавки, ліки, абразиви тощо.
До речі, так само за висновками спеціалістів, учених, Сокирницьке родовище цеолітів є одним з найбільших родовищ цього мінералу у світі. Нині його видобутком та поглибленою переробкою на площі детальної розвідки 161 га, затверджені балансові запаси якого складають 126,1 млн. т, займається Державне підприємство "Сокирницький цеолітовий завод" .
Саме з огляду на унікальність та важливість цього державного підприємства, йому постійно приділяється в Закарпатті чимала увага. Нещодавно з метою надання оцінки ефективності управління державним підприємством та здійснення аналізу фактичного стану справ щодо збереження, використання коштів і майна спеціалісти контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області провели державний фінансовий аудит фінансово-господарської діяльності ДП "Сокирницький цеолітовий завод", яке підпорядковане Міністерству України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Аудит проведений за період з 2005 по 2007 роки.
Результати аудиту
Під час проведеного аудиту працівники КРУ в Закарпатській області виявили низку проблем, порушень та недоліків, які негативно впливають на рівень управління фінансово-господарською діяльністю підприємства. Серед них основними називають насамперед відсутність державної підтримки запровадження нових видів продукції на основі цеолітів, фінансування наукових розробок з застосування цеолітів і контролю за маркетинговою політикою підприємства з боку Міністерства з надзвичайних ситуацій як органу управління, незначних обсягів державних замовлень на цеолітову продукцію, відсутність стратегії розвитку підприємства тощо. Усе це власне й призвело до неефективного використання виробничих потужностей ДП "СЦЗ". Серед інших проблем - відсутність посадових інструкцій на підприємстві, визначеного кола відповідальних осіб за певні ділянки діяльності підприємства, затверджених правил документообороту та технології обробки облікової інформації, порядку організації бухгалтерського обліку на підприємстві згідно вимог чинного законодавства, - це стало основною причиною порушень ведення бухгалтерського обліку та формування недостовірних даних у фінансовій та статистичній звітності. Про основні проблеми - дещо детальніше.
Неефективним, як з'ясували аудитори КРУ, є використання майна ДП "СЦЗ". Про це насамперед свідчить низьке завантаження виробничих потужностей - усього на 21%. Серед інших подібних прикладів - слабке оновлення існуючих виробничих фондів, яке складає всього 1% балансової вартості основних засобів, основною причиною цього є відсутність у ДП "СЦЗ" вільних власних обігових коштів.
Крім того, за висновками аудиторів, недосконалість затвердженої підприємством облікової політики, відсутність внутрішнього контролю та недотримання норм чинного законодавства при веденні бухгалтерського обліку ДП "СЦЗ" впливає на достовірність облікових та звітних даних і не дає можливості проведення якісного контролю за витрачанням ресурсів з метою їхньої оптимізації. Цей же чинник створює ситуацію формування несправедливої виробничої собівартості цеолітової продукції, недостовірності обліку витрат та доходів підприємства від реалізації продукції. Приміром, по обліку за 2005-2007 роки не проведені витрати на виробництво цеолітової продукції на загальну суму 271,29 тис. грн.; до собівартості готової продукції включена понаднормативно спожита електроенергія на виробництво цеолітової продукції на загальну суму 49,4 тис. грн. тощо.
Резерви для збільшення доходів підприємства є
Саме такого висновку дійшли працівники КРУ по закінченні проведеного аудиторського дослідження: резерви збільшення доходів підприємства можливі за рахунок кількох чинників. По-перше, для цього необхідно просто якісніше вивчати ринок споживачів продукції, просувати її, вчасно переглядати договірні ціни тощо. Щоправда, в цьому аспекті вже існує одна вагома проблема, яка свідчить про прорахунки маркетингової політики підприємств. Мова про те. що наразі укладений Дилерський договір, яким заборонений ДП "СЦЗ" до 31.12.2009 р. самостійний вихід на ринок збуту цеолітової продукції на території Російської Федерації та контроль за ціновою політикою дилера стосовно продукції на ринку. Хоча вихід на ринок РФ, за припущеннями аудиторів КРУ, міг би суттєво врятувати ситуацію зі збуту цеолітової продукції.
По-друге, на підприємстві необхідне дотримання порядку формування реалізаційних цін на цеолітову продукцію шляхом врахування в калькуляціях показників, затверджених у фінансових планах, що дало б можливість отримати за 2005-2007р. додатково 881,7 тис. грн.
За результатами аудиту працівники КРУ в Закарпатській області надали керівництву ДП "Сокирницький цеолітовий завод" рекомендації, реалізація яких, на думку аудиторів, є необхідною умовою для підвищення ефективності господарської діяльності підприємства, раціонального використання ресурсної бази. Про це також поінформовано Хустську районну державну адміністрацію, Закарпатську ОДА, Закарпатську обласну раду народних депутатів, Головне управління Міністерства надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Закарпатській області.
Михайло Федак,
заступник начальника КРУ в Закарпатській області
КРУ в Закарпатській області проводить аудиторське дослідження
Майже четверта частина населення Закарпатської області – пенсіонери. За офіційною статистикою, у краї частка пенсіонерів у загальній кількості населення протягом 2005-2006 років в середньому становила 22,6 % (на 1 тис. населення припадає 226 осіб пенсійного віку). Загальна чисельність осіб, які отримують пенсії та допомоги і зареєстровані в органах Пенсійного фонду на кінець 2007 року становила 281 397 осіб. Гідне життя людям похилого віку - одне з основних завдань Уряду України. Саме тому питанням правильного нарахування пенсій, своєчасної виплати, якнайповнішому наповненню бюджету Пенсійного фонду в Україні приділяється особлива увага. Активно долучається до роботи в цьому напрямі й Державна контрольно-ревізійна служба України. Зокрема, нещодавно КРУ в Закарпатській області завершило участь в аудиторському дослідженні на тему «Ефективність використання державних ресурсів в головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області за 2005-2006 роки та 9 місяців 2007 року». Ця робота проводилася згідно з Планом роботи відділу аудиту бюджетних програм та місцевих бюджетів КРУ в Закарпатській області.
Як з’ясували працівники КРУ в рамках дослідження, доходи бюджету головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щорічно зростають: якщо у 2005 році фактичний обсяг доходної частини бюджету Фонду склав 1275,5 млн. грн., то у 2006 році цей показник сягнув 1374 млн. грн., а за 9 місяців 2007 року доходна частина бюджету Фонду склала 1353,8 млн. грн. Найбільшу питому вагу в бюджеті Пенсійного фонду - 57,3% складають власні надходження. За досліджуваний період власні надходження фонду також мають тенденцію до росту. Але й попри це, щорічно при затвердженні бюджету головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області видатки Фонду перевищують доходи: у 2005 році перевищення видатків над доходами склало 129,6 млн. грн., у 2006 році – 146 млн. грн., на 2007 рік – 230,3 млн. грн. Внаслідок того, що потреба в коштах на виплату пенсій та допомоги за рахунок власних надходжень була забезпечена в дослідженому періоді всього на 61,3 %, стало необхідністю отримання коштів в порядку перерозподілу на суму 503,9 млн. грн.
Результати аудиторського дослідження засвідчили про існування ряду причин, що перешкоджають наповненню бюджету Пенсійного фонду, про них – детальніше.
По-перше, через встановлені законодавством пільги та обмеження в нарахуванні та сплаті внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування не було додатково залучено лише за досліджуваний період понад 145 мільйонів гривень до бюджету Пенсійного фонду. Ці кошти не надійшли через існування системи спрощеного оподаткування, втрати від чього складають 73 829 тис. грн., через встановлення максимальної величини витрат на оплату праці, з яких справляються страхові внески призвело до недоотримання доходів - 43 554 тис. грн., через встановлення пільг зі сплати внесків – 27 626 тис. грн.
Друга причина — відсутність контролю зі сторони банківських установ за пропорційним перерахуванням пенсійних внесків платниками при отримані коштів для виплати заробітної плати, невідповідність нормативних актів в частині здійснення контролю за повнотою сплати збору при купівлі-продажу нерухомого майна. Саме це, на думку аудиторів КРУ, не дає можливості органам Пенсійного фонду області здійснювати контроль за повнотою та своєчасністю надходжень коштів до Фонду.
Третя причина, яка перешкоджає збільшенню надходжень до бюджету Пенсійного фонду, — недостатня робота зі сторони окремих робочих груп, створених при райдержадміністраціях та міських радах щодо здійснення заходів з забезпечення легалізації найманої робочої сили та виведення заробітної плати з тіньового сектору економіки. Найкраще в цьому напрямку працювала робоча група в Рахівському районі, якою проведено 258 перевірок суб’єктів підприємницької діяльності на предмет використання праці осіб, з якими не укладено трудові угоди та виявлено порушення в кожному другому із перевірених об’єктів. За наслідками проведених перевірок робочими групами орієнтовно розраховано додаткові надходження до Пенсійного фонду в сумі 622 тис. грн.
Наступною причиною є, за гіпотезою працівників КРУ, недієвість належного механізму впливу до суб’єктів господарювання та арбітражних керуючих щодо погашення боргів до Пенсійного фонду. Через це, не спостерігається зменшення обсягу заборгованості шляхом її оплати, а навпаки, зменшення заборгованості відбувається інколи через її списання. Загалом за досліджуваний період органами Пенсійного Фонду списано заборгованості ліквідованих підприємств на суму 1 131 тис. грн.
Крім цих причин аудитори наводять ще й недостатню роботу в частині пошуку шляхів зменшення видатків та економного використання фінансових ресурсів Пенсійного фонду. За результатами аудиторського дослідження аудиторською групою надано ряд пропозицій, які потребують вирішення, як на рівні головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області так і на рівні місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
